Навчально-науковий інститут бізнесу, економіки та менеджменту
СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Портрети? Ні, 40 маленьких історій

“Портрети? Ні, 40 маленьких історій” – під такою назвою 7 квітня 2015р. у галереї “академArt” відкрився фотопроект Харківського майстра портретної фотографії Володимира Лелюка.

Володимир Лелюк (1959) – фотограф, член національної спілки фотохудожників України, представник журі конкурсу театральної фотографії “5 стіна”, головний ведучій фото школи-студії Володимира Лелюка, автор курсів “Базова фотографія”, “Творчий портрет”, “Зйомка у студії”, “Фотографія для школярів”, “Театральна фотографія вчора і завтра”, учасник багатьох міжнародних фестивалів фотографії, відомий у галузі подіумної та портретної фотографії.

Найбільш відомим став проект Володимира Лелюка, який складався зі 130 світлин відомих Харків’ян, таких як поета Сергія Жадана, вокаліста групи “Танок на майдані Конго” Фоззі, олімпійського чемпіона Юрія Пояркова, кінорежисера Володимира Фокіна та інших) – 2010, Київ

Усупереч очікуванням від представленої у галереї “академArt” виставки шаржового фото, якого сам автор називає “стьоб”, експозиція пропонує достатньо серйозний погляд на світ, репліку до глядача і водночас розмову фотографа з самим собою. Кожна робота – суб’єктивний погляд на світ, емоція, потрясіння.

Фотограф визнає, що йому було б приємно, як би світлини сподобалися глядачу. Але на першому плані для нього завжди те, як він сам ставиться до картинки. Для майстра важливо чесно, оголено ставитись до власної роботи.

Афішею експозиційного проекту стала знакова для автора робота “Ва-банк”, адже автор усе життя ходить ва-банк. “Мистецтво – це гра для дорослих і цією грою вони живуть. З віком гра отримує особливо гострий характер, адже дистанція рано чи пізно закінчується. І водночас зникає страх того, чого боявся раніше. Таким чином, відбувається перехід на новий рівень гри і ставки зростають”, – говорить В. Лелюк.

40 Портретів, сорок історій, сумних і веселих, заможні люди та бомжі, щасливі та безнадійно нещасні – роботи не мають назв, вони дають нам можливість самим вирішити ребус.

Сплеск емоцій викликало творче спілкування з автором – сприйняття та несприйняття “темної” сторони мистецтва глядачами завжди викликає суперечки, але надає багато ідей для роздумів.