23-24 травня 2013 року на базі Державного вищого навчального закладу “Української академії банківської справи Національного банку України” відбулася VIІI Міжнародна науково-практична конференція під назвою “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика”. Конференція була проведена з ініціативи Сергія Миколайовича Козьменко, професора, в.о. ректора ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” та Олександра Миколайовича Костюка, професора ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”. Співорганізаторами конференції виступали Національний банк України, ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, Міжнародний центр з банківської справи та корпоративного управління, Міжнародний центр з економічних досліджень глобальних ризиків, Видавництво “Virtus Interpress”, ТОВ Консалтингово-видавнича компанія “Ділові перспективи”.
У перший день VIIІ міжнародної науково-практичної конференції відбулися пленарне засідання та робота в чотирьох англомовних секціях. На конференції було представлено близько 30 доповідей. Учасники конференції репрезентували університети, регулятивні органи, бізнес структури 20 країн світу.
Відкрив пленарне засідання професор, в. о. ректора ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” Козьменко Сергій Миколайович, який привітав присутніх з початком конференції, побажав успіхів та творчих здобутків. Сергій Миколайович виказав сподівання, що конференція стане чудовою платформою для обговорення та вирішення нагальних питань банківської діяльності та функціонування фінансових ринків в глобальних масштабах, окрім того він зазначив, що учасники конференції матимуть змогу започаткувати нові спільні проекти, поділитися своїми напрацюваннями та обговорити перспективні шляхи розвитку наукових досліджень. З привітальними словами до учасників конференції на пленарному засіданні також звернувся професор ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, Костюк Олександр Миколайович, який висловив подяку ключовим доповідачам, за те, що вони відповіли згодою на запрошення від Академії, а також аспірантам Академії, які взяли участь у підготовці цього наукового заходу.
З доповідями на пленарному засіданні виступили:
Професор Донато Масчіандаро з італійського Університету Бокконі, директор Наукового центру з фінансового і монетарного регулювання, член Управлінської ради Європейського форуму грошей та фінансів. Він також являється радником з економічних питань ООН, Інтерамериканського банку Розвитку, Світового банку. Він активно займається академічними та регулятивними проектами в рамках тематики фінансового регулювання та діяльності фінансових ринків в Італії та Європі. Його робота зосереджена на трьох основних темах: центральні банки, фінансове регулювання та нагляд, незаконні операції на фінансових ринках. Професор Масчіандаро завжди є очікуваними доповідачем на найпрестижніших конференціях по всьому світу.
У своїй доповіді, присвяченій діяльності центральних банків та фінансовому нагляду Донато Масчіандаро представив фундаментальний аналіз функціонування центральних банків, національних та міжнародних регулятивних інститутів до та після кризи, виділивши важливі зміни, що відбулись в процедурах та моделях фінансового регулювання та нагляду. Він зазначив, що після фінансової кризи відбулась трансформація регулятивних процесів від конвергації до протилежних підходів, з більшим використанням політичної економії, загальних економічних та юридичних методів, з нівелюванням більш специфічних, які можуть бути доречнішими в конкретних ситуаціях. Актуальні питання, висвітлені в презентації професора Масчіандаро викликали жваве обговорення серед слухачів.
Далі слово було надано доктору Елоду Такацу, старшому економісту Банку міжнародних розрахунків (м. Базель, Швейцарія). До роботи в Банку міжнародних розрахунків доктор Такац також працював в МВФ, його інтереси в основному пов’язані з ринками, що розвиваються. У свій презентації він розглянув питання міжнародного банківського кредитування та діяльності банку міжнародних розрахунків у цьому аспекті в контексті світової фінансової кризи. Він зробив висновок, що значним фактором зменшення міжнародного банківського кредитування виступав ризик країни розміщення кредитоотримувача, основний удар у зв’язку з цим прийшовся на країни східної Європи. Тематика доповіді була близькою для багатьох учасників конференції, тому спричинила конструктивний діалог серед аудиторії. Професор Масчіандаро звернув увагу, що національне та міжнародне регулювання може здійснювати значний вплив на міжнародний рух коштів. Себастьян Уремаду з університету Ковенанту (Нігерія) зазначив, що для подолання ситуації, яка склалась необхідно збільшити міжнародний поділ ризиків, рух ноу-хау, передових знань досліджень в галузі фінансів, таким чином можна буде зменшити суверенні ризики прив’язані до тієї чи іншої країни. Радчук Андрій Петрович, головний консультант відділу стратегії монетарної політики експертно-аналітичного центру з питань грошово-кредитної політики Апарату Ради Національного банку України підняв питання рівня впливу багатих сімей на міжнародний рух капіталу. Ольга Кузьменко, доцент кафедри економічної кібернетики ДВНЗ “УАБС НБУ” зацікавилась математичною стороною розрахунків, представлених в презентації Доктора Такаца і вказала на можливість наявності аномальних рівнів розподілу в моделі, які могли вплинути на адекватність результатів. Роберто Віолі з Центрального банку Італії звернув увагу на питання наявності тіньового банківського бізнесу та його впливу на міжнародні банківські операції, на що доктор Такац відповів, що на сьогоднішній день в міжнародних масштабах вплив тіньових банківських операцій не є суттєвим. Професор Костюк Олександр Миколайович в свою чергу підняв питання доцільності створення світового мегарегулятора з більш потужними повноваженнями, ніж у існуючих транснаціональних інституцій. В результаті дискусії, що виникла, учасники дійшли висновку, що світова фінансова систему не готова сприйняти і працювати за правилами єдиного регулятора, проте є доцільність наділити існуючі міжнародні регулятивні організації більшими важелями впливу на рішення національних регуляторів. Продовжити дискусію учасники конференції мали на кава-паузі яка слідувала далі.
Наступним ключовим доповідачем виступив доктор Кенет Спонг, старший економіст Федерального резервного банку Канзасу (США), який у своїй презентації підняв питання страхування депозитів в банківський системі. Доктор Спонг має значний досвід роботи в якості регулятора фінансової системи – з 1973 року. Він є відомим експертом в області корпоративного управління в банках, та фінансового регулювання. У своїй доповіді він підкреслив зростаючу роль корпоративного управління в банках та необхідність розробки моделі, яка б сприяла роботі менеджерів банків на довгострокову перспективу. Окрім того він розглянув проблему “занадто великих для дефолту” банків та поділився своїми думками щодо необхідності контролю ризиковості операцій застрахованих банків, оскільки вони, за його розрахунками, здійснювали більш ризикову діяльність у порівнянні з банками, які не були членами фонду гарантування вкладів.
Завершив пленарне засідання своїм виступом старший віце-президент німецького DVB Bank SE (м. Франкфурт на Майні, Німеччина) – доктор Борислав Бжелічіч. Основним акціонером DVB Bankу є потужний DZ bank, який входить в п’ятірку найбільших банків Німеччини. Доктор Бжелічіч з точки зору практика банківського бізнесу розказав про специфіку роботи його установи до та після кризи. Зважаючи на особливий фокус роботи банку – фінансування інфраструктурних проектів ця установа почала більш активно діяти якраз після кризи, коли всі інші фінансові організації мали проблеми. Причиною цього була далекоглядність стратегії роботи банку та фундаментальна аналітична робота, яка допомогла уникнути суттєвих збитків від фінансування дорогих інфраструктурних об’єктів, що в період кризи втратили близько половини своєї вартості. Особливості роботи німецьких банків дуже зацікавили аудиторію, і пунктуальний німець, не бажаючи порушувати регламент конференції запропонував продовжити дискусію під час обідньої перерви на якій гості Академії мали можливість насолодитись миротворною атмосферою студентського скверу та музикою оркестру.
