Навчально-науковий інститут бізнесу, економіки та менеджменту
СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

IX Міжнародна науково-практична конференція “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (22-23 травня 2014 року) (“International banking competition: theory and practices” – May 22, 2014)

IX Міжнародна науково-практична конференція “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (програма конференції) розпочала роботу 22 травня 2014 року у великому конференц-залі Наукової бібліотеки УАБС НБУ.

Разом з УАБС НБУ співорганізаторами конференції є Міжнародний центр з економічних досліджень глобальних ризиків та Міжнародний центр з банківської справи та корпоративного управління.

Відкрив науковий форум і щиро привітав присутніх в.о. ректора УАБС НБУ, професор С.М. Козьменко.

– Мені дуже приємно, що академія не порушила традиції, і сьогодні розпочинає роботу наша чергова міжнародна конференція. Через складну ситуацію в Україні до нас приїхало небагато зарубіжних гостей, проте завдяки сучасним технологіям ми залучаємо до роботи широке коло науковців з різних країн. З ними ми матимемо змогу спілкуватися у конференц-зв’язку.

Хочу висловити величезну вдячність нашим зарубіжним колегам, які прийняли мужнє рішення все-таки приїхати до Сум. Сподіваюся, що ця конференція виправдає ваші очікування і сприятиме нашому подальшому науковому співробітництву, а ми, у свою чергу, зробимо все, щоб цей візит запам’ятався тільки позитивом!

Зі вступним словом виступив також професор кафедри міжнародної економіки О.М. Костюк, який приєднався до привітань Сергія Миколайовича, тепло подякував зарубіжним партнерам за участь у нашій конференції, побажав усім плідної роботи і висловив сподівання, що цей форум обговорить важливі актуальні питання розвитку фінансових ринків, сприятиме налагодженню наукових контактів і розширенню нашої співпраці.

Пленарне засідання було розпочато з доповіді професора бізнес-школи KEDGE (Франція) Еріка Піке, який вже кілька років співпрацює з професором Костюком О.М., регулярно відвідує конференції, організовані Міжнародним центром з банківської справи та корпоративного управління, бере участь в спільних наукових проектах. Його доповідь була присвячена урокам фінансової кризи для системоутворюючих та центральних банків. На основі аналізу досвіду антикризового управління та виявлення причин банкрутства великих банків у 2007-2008 рр. було акцентовано увагу на тому, що центральні банки завжди виступали у ролі кредиторів останньої інстанції, проте останнім часом набуває поширення тенденція до зростання ролі держави у забезпеченні стабільності на фінансових ринках шляхом викупу системоутворюючих банків у період кризи з метою попередження їх банкрутства та недопущення краху банківської системи. Професор Піке наголосив на тому, що подальший розвиток банківської сфери повинен відбуватися на основі поміркованого впровадження інновацій та застосування результатів академічних досліджень.

Далі слово було надано Олександру Деньову, засновнику та директору консалтингової фірми AD Consulting (Великобританія), який має досвід роботи у Королівському банку Шотландії (RBS). У свій презентації він запропонував новий підхід до побудови стрес-тестів у банках, оскільки головним недоліком існуючих моделей є те, що вони базуються на історичних даних, проте в умовах зростання волатильності на фінансових ринках поява так званих “чорних лебедів” (подій, що призводять до фінансових криз) не може бути прогнозованою на основі минулого досвіду. У якості прикладу було наведено такі події як мексиканська криза 1994 р., російська криза 1998 р., азійська криза 1997 р., світова фінансова криза 2007-2008 рр., які не мали аналогів в історії через різницю у трансмісійних механізмах взаємовпливу подій, що призвели до їх виникнення. За результатами проведеного дослідження Олександр Деньовсформував висновок про те, що вирішення окресленої проблеми можливе при застосування ймовірнісних графічних моделей (Probabilistic Graphical Models), а також визначив переваги їх застосування.

Виступи ключових доповідачів були схвально сприйняті аудиторією і викликали жваву дискусію серед учасників, які мали змогу продовжити обговорення у неформальній бесіді під час кава-паузи, після якої робота конференції відбувалася в межах чотирьох англомовних секцій.

В рамках першої секції (голова – д.е.н, професор Костюк О.М., секретар – аспірантка Лапіна Ю.Г.) було розглянуто доповіді з корпоративного управління в банках та фінансових інститутах. Варто зазначити, що окремі презентації було представлено в режимі online. Так, професор Удо Брендль з Американського університету Дубаї (ОАЕ) презентував результати свого дослідження зі специфіки удосконалення практик корпоративного управління в країнах СНД. Він розкрив важливі питання дієвості кодексів з корпоративного управління та висвітлив дискусійні питання стосовно механізмів забезпечення їх роботи.

У свою чергу професор Свен-Олоф Коллін з університету Ліннеус (Швеція) зробив доповідь на тему множинних функцій механізму корпоративного управління. У своїй доповіді професор Коллін розглянув вплив різноманітних факторів впливу на результативність корпоративного управління та його прояви для діяльності компаній. У якості висновку доповідач зазначив, що ефективність діяльності компанії залежить від якості корпоративного управління та ступеня її розвиненості.

Доповідь Дженні Альберг та Юлії Пономарьової зі шведського університету Ліннеус була присвячена питанням специфіки управління у фірмах з сімейною власністю. Доповідачі спробували розкрити поняття “гарного управління”, його механізму та особливостей в компаніях з сімейною власністю та дійшли висновку про те, що ефективність механізмів корпоративного управління залежить від потреб конкретної фірми, її розміру, типу власності тощо. Це припущення викликало жваву дискусію з боку учасників конференції. Так, професор Костюк О.М. надав доповідачам ґрунтовні рекомендації щодо розробки моделі корпоративного управління у фірмах з сімейною власністю.

У роботі даної секції також взяли участь представники Міжнародного центру з банківської справи та корпоративного управління. Доповідь к.е.н, асистентаГоворуна Д.А. та к.е.н., асистента Мозгового Я.І. була присвячена питанням корпоративного управління та взаємовідносинам банків зі стейкхолдерами. На основі аналізу літературних джерел доповідачі визначили, що у 59% проаналізованих статтях емпіричним шляхом доведено, що між рівнем корпоративної соціальної відповідальності компанії та її ефективністю існує позитивний зв’язок, проте автори зазначають, що банки є об’єктами дослідження лише в 10% проаналізованих статей. На основі чотирьох складових піраміди Керола та їх компонентів доповідачі розрахували агрегований індекс КСВ для окремих українських банків та за допомогою методу аналітичного групування здійснили пошук взаємозв’язку між КСВ та ефективністю діяльності українських банків. За результатами емпіричного дослідження було визначено, що в банках з вищим рівнем КСВ зв’язок між рівнем КСВ та ефективністю діяльності є більш тісним.


Виявленню зв’язку між окремими факторами корпоративного управління та фінансовою стабільністю на прикладі найбільших європейських банків була присвячена робота к.е.н., асистента Афанасьєвої О.Б. та аспіранта Рябіченка Д.О.Доповідачі зазначили, що в умовах глобалізації фінансових ринків великі банки формують окрему модель корпоративного управління, яка буде ефективно працювати саме для них, бо внаслідок того, що ці посередники є носіями системних ризиків, традиційні світові тенденції щодо практики організації роботи не спрацьовують, тому існує необхідність у подальшому вдосконаленні процесу управління на основі врахування факторів, які мають більш комплексний зміст з урахуванням специфіки діяльності великих банків.

Доповідь аспірантки Лапіної Ю.Г. була зосереджена на питаннях взаємозв’язку факторів корпоративного управління та ефективності діяльності інвестиційних банків. Презентація стосувалася питання необхідності розділення комерційних та інвестиційних банків на основі визначення принципових відмінностей у їх функціонуванні, а також проблеми ідентифікації основних економічних факторів, що дозволяють оцінити ефективність фінансових посередників у сфері інвестиційного банкінгу.

У малому конференц-залі відбулося засідання другої паралельної секції (голова – д.е.н, професор Журавка Ф.О., секретар – аспіранткаЛасукова А.С.). Основна тематика роботи даної секції була присвячена питанням та проблемам банківського регулювання та нагляду. Першим на обговорення слухачів свою презентацію на тему “Вплив державних гарантій на рейтинг банків і відношення до ризику” представив науковець з Технологічного університету Фрайнбергу Якоб Клейнов(Німеччина). Доповідь викликала активну дискусію серед учасників секції щодо основних питань методології, яку запропонував доповідач. Містер Клейнов дійшов основного висновку, що уряди країн повинні докласти всіх зусиль, щоб зменшити свою підтримку фінансовим інститутам, так як це призводить до спотворення конкуренції на ринку і спричиняє побічні ефекти.

Наступними свою доповідь презентували д.е.н., професор Козьменко О.В. та к.е.н., доцент Кузьменко О.В. Загальна тематика презентації була присвячена математичній формалізації ідентифікації кризи політико-економічного стану країни на основі методів оптимізації.

Також з доповіддю щодо системи гарантування вкладів в Україні виступила к.е.н., доцент Серпенінова Ю.С. У процесі доповіді було розкрито особливості вітчизняної системи гарантування вкладів, джерела поповнення коштів Фонду та обмеження щодо виплат. Особливу увагу доповідач приділила проблемам функціонування системи в Україні та шляхам їх вирішення, серед яких було вказано обов’язкову участь кредитних спілок та ПАТ “Ощадбанк” у Фонді.

Останнім в рамках даної секції виступив аспірант Богма С.Д. з презентацією на тему “Вплив банківської консолідації на системні ризики в банківській системі України”, в якій було визначено суттєві риси процесу банківської консолідації в Україні та запропоновано модель оцінки цього явища (рівня концентрації в банківській системі).

Третя секція конференції (голова – д.е.н, професор Лєонов С.В., секретар – аспірантка Лисенко В.С.) була присвячена обговоренню сучасних тенденцій фінансових ринків. Першу доповідь було представлено засновником AD Consulting та старшим консультантом у Risk Dynamics Олександром Деньовим (Великобританія). У своєму виступі науковець та практик обґрунтував доцільність використання теорії орієнтованих граф-циклів (Directed Cyclical Graphs, DCG) при дослідженні фінансових мереж. Перевагами застосування даного інструменту є те, що він дозволяє врахувати спрямованість впливу та існування циклів у реальних випадках, які мали місце у світовій практиці. Крім того, автор наголосив на можливості виявлення ефекту “зараження” суб’єктів господарювання, що має місце під час дефолту, на основі використання таблиць сумісних ймовірностей.Виступ Олександра Деньова викликав жваву дискусію під час роботи секції, зокрема з приводу використання математичних та статистичних методів під час аналізу процесів, які відбуваються на фінансових ринках.

Наступна доповідь на тему “Довгострокова пам’ять на фінансових ринках та фінансові кризи” була представлена к.е.н., доцентом Пластуном О.Л. У своєму дослідженні на основі вискористання показника Херста науковець обґрунтував ефективність впровадження гіпотез ефективного ринку та фрактальної гіпотези ринку на ринках, відповідно, розвинутих країн та країн, що розвиваються. Отримані автором результати можуть бути основою для формування торговельних стратегій для учасників ринку. Крім того,Пластун О.Л. наголосив на тому, що показник Херста може використовуватись як інструмент передбачення очікування інвесторів загалом та на макрорівні зокрема.

Під час роботи секції було обговорено також сучасний стан та проблеми вітчизняного фінансового ринку. Так, у своїй доповіді за темою “Ринок фінансових послуг в умовах нестабільності в Україні” к.е.н., асистент Семеног А.Ю. відзначив основні причини сучасних економічних проблем та їх вплив на показники діяльності фінансового ринку, зокрема динаміку кредитних та депозитних ставок, обсяги кредитів рефінансування НБУ, обсяг та структуру активів банківських та небанківських фінансових установ в Україні та за кордоном тощо. Науковцем також було запропоновано можливі шляхи вирішення виявлених проблем та розвитку національного ринку фінансових послуг.

В рамках четвертої секції (голова – д.е.н, професор Д’яконова І.І., секретар – к.е.н., асистент Макаренко І.О.) в онлайн-режимі було представлено доповідь Алекса Нікольсько-Ржевського з університету Lehigh (США) під назвою “Правило (Тейлора) у порівнянні зі свободою дії у монетарній політиці США”, що підготовлена у співавторстві з Девідом Папеллом та Руксандра Продан з університету Хьюстон (США). Незважаючи на існування великої кількості правил монетарної політики, правило Тейлора, що передбачає зростання процентної ставки при перевищення таргетованого рівня інфляції, набуло найбільшого поширення. Доповідач наголосив на тому, що відповідно до результатів емпіричного дослідження економічна ефективність є вищою у періоди застосування правила Тейлора.

Доповідь к.е.н., асистента Колдовського А.В. була присвячена проблемним аспектам сучасного розвитку валютного ринку України. У презентації здійснено аналіз основних тенденцій розвитку валютного ринку України в умовах світової фінансової кризи та досліджено проблемні аспекти функціонування вітчизняної системи валютного регулювання. Автором зроблено висновок про те, що незважаючи на прагнення поступово лібералізувати вітчизняний валютний ринок і збільшити курсову волатильність гривні, Національний банк України продовжує активно використовувати адміністративні та економічні інструменти для збереження ринкової рівноваги.

Аспірантка Іваній К.О. присвятила свою презентацію проблемам впливу стандарту Базель ІІІ на стратегію бізнесу європейських банків і прийшла до висновку, що посилення регуляторних вимог до діяльності банків має як певні переваги, так і недоліки, проте в цілому позитивно відображається на фінансовій стійкості банків у довгостроковому періоді.

Завершенням офіційної частини конференції став виступ заступника голови ради Міжнародного Валютного Фонду Роса Лекоу (США) з доповіддю щодо особливостей діяльності міжнародної організації. Доповідачем було акцентовано увагу на питаннях, які стосуються мети створення МВФ та основних напрямів та інструментів діяльності, принципів, на яких заснована діяльність організації.

Під час доповіді було зазначено, що МВФ сприяє міжнародній фінансовій стабільності та постійному співробітництву у сфері валютно-кредитних відносин, особливо зважаючи на низку фінансових проблем у світі останніми роками. МВФ також у своїй діяльності намагається сприяти стабілізації та росту міжнародної торгівлі, зростанню рівня зайнятості та стабільному економічному зростанню. Будучи керованим 188 державами, МВФ підзвітний їм.

Серед основних завдань МВФ доповідачем були наголошено на таких як підтримка стабільності валютно-фінансової системи, системи обмінних курсів та міжнародних розрахунків, яка дозволяє країнам та їх громадянам проводити розрахунки.

У доповіді також було зупинено увагу на тому, що МВФ надає технічну допомогу країнам та навчання кадрів для сприяння країнам-членам у зміцненні їх потенціалу для розробки та проведення ефективної політики, включно зі сферами податкової політики, податкового адміністрування, управління витратами, грошово-кредитної та курсової політики, нагляду за банківською та фінансовою системами, їх регулювання та законодавчого фундаменту.

Учасників конференції цікавили питання діяльності МВФ в умовах глобальної фінансової кризи та після неї, відносин з Україною та особливостей наданих та підписаних угод і перспектив їх реалізації. Озвучені запитання стосувались процедури оцінки умов та результатів надання фінансової підтримки України, інструментів оцінки можливих наслідків реалізації програми “Stand-by”, зміни умов надання кредитів, продиктованих кризовими явищами тощо. Містером Лековом було наголошено, що прогнозовані очікування від реалізації наданої підтримки реалістичні з позиції їх досягнення оскільки при розробці програми було враховано низку ризиків, що асоціюються з Україною.

Нагадаємо, що до участі в міжнародних конференціях в академії регулярно запрошуються не тільки представники академічної спільноти та практики з фінансових компаній, але і високопосадовці регуляторних органів (Федеральна резервна система, Центральні банки Великобританії, Нідерландів, Німеччини тощо), міжнародних організацій (Міжнародний банк розрахунків з Базеля, Міжнародний валютний фонд). Взаємодія з подібними інституціями сприяє закріпленню іміджу академії в якості впливового міжнародного наукового центру.